Про стриманість і фінанси

Для журналу “НАШ СОБОР”

У сімдесятих роках минулого століття професор Стенфордського університету розпочав дослідження, яке увійшло в історію під назвою «зефірний тест». Сенс експерименту полягав у тому, що перед дитиною клали зефір (іноді печиво чи цукерку) і пропонували вибір з двох варіантів: з’їсти його одразу або почекати 15 хвилин і тоді отримати два. У наступних етапах дослідження, які тривали 40 років, було виявлено, що діти, які були в змозі чекати бажаних нагород, як правило, мали більше успіхів у житті.

Але у травні 2018 року інші вчені – Тайлер Уоттс із Нью-Йоркского університету та Грег Данкан і Хоанан Куан із Каліфорнійского університету в Ірвіні повторили і трохи змінили умови цього експерименту. Якщо перше дослідження охоплювало 90 дітей-дошкільнят, що навчалися в кампусі Стенфорду, то зараз вчені охопили вибіркою близько 900 дітей, з різною расою, освітою батьків та доходом родини. І результати дослідження показали, що на здатність відкладати задоволення, поряд з самоконтролем, дуже впливають оточення і достаток родини. Іншими словами, дітки з бідних родин мають значно менще мотивації чекати відкладену винагороду, навіть якщо вона в рази вигідніша. Для них у повсякденному житті є менше гарантій: сьогодні їжа є, завтра її немає. Тому будь-які очікування вони сприймають як ризик втратити навіть те мале, що є.

У червні 2019 року проект USAID «Трансформація фінансового сектору» презентував дослідження фінансової грамотності українців, вперше проведене за методикою OECD, що дає змогу порівняти наші результати з результатами інших країн. В рейтингу з 30 європейських країн Україна посіла останнє місце.

Досліження висвітлило низку питань, характерних для українців, зокрема: лише 60% респондентів сказали, що за останні два роки вони користувалися певним видом фінансового продукту, 48% погодилися б отримувати частину зарплати готівкою («у конверті» – це спосіб ухилення від сплати податків для роботодавців і працівників), 41% незручно обговорювати вдома фінансові питання тощо.

Але найнижчий результат Україна показала щодо ставлення до фінансових питань, які включали в себе ставлення до довгострокового планування:

Так, тільки 33% українців не живуть сьогоднішнім днем, тільки 18% не вважають, що краще витрачати гроші, ніж їх заощаджувати, і всього 8% не погоджуються з твердженням «гроші існують для того, щоб їх витрачати».

Основний автор звіту Роберт Дрейк вважає, що низький рівень фінансової грамотності пов’язаний з нестійким розвитком української економіки, кризами і знеціненням гривні:

“Низький результат України пов’язаний з поганими результатами, які стосуються ставлення і знань. Середній бал за ставлення до фінансових питань в Україні – 2,4 бала за шкалою від 1 до 5. Він набагато нижчий, ніж середній показник – 3,3 бала. На низький бал за ставлення, очевидно, впливає нестійкий характер економічного зростання країни, дві фінансових кризи за останні 15 років, інфляція і девальвація національної валюти».

Іншими словами, ми, як і ті дітки зі згаданого експерименту, схильні жити теперішнім моментом і хапати те, що є, бо завтра може не бути й цього.

Разом з цим, саме стриманість завершує перерахування плодів Святого Духа в Посланні до Галатів (Гал. 5:23). Відповідне грецьке слово означає самоконтроль, здатність утримувати свої пристрасті і бажання.

У наш час стриманість підкреслено непопулярна – рекламні оголошення з усіх боків кричать нам «Ти цього достойна!», «Не відкладай задоволення!», «Один раз живемо!». Не вистачає грошей? – кредити доступні на відстані двох кліків. За таких умов людині, яка не звикла до самоконтролю і планування спокуси майже не уникнути. Ми навіть не встигаємо подумати, чи нам потрібно те, що ми купили. Ми навіть не хочемо подумати, чи нам потрібно те, що ми купили. Короткострокове задоволення, а потім півмісяця думки, як дожити до наступної зарплати… І цей фактор вже не залежить від рівня доходу. Навпаки – часто зі збільшенням доходу наші витрати зростають на стільки ж, якщо не більше, під впливом думки «Та можу ж я собі нарешті хоч щось дозволити!»

І от Святий Дух, якщо ми Йому це дозволяємо, творить у нас стриманість – прагнення не розмінюватися на те, що відвертає нас від нашого справжнього блага.

Але про що ще говорять поведінка щодо грошей та ставлення до них, окрім довіри чи недовіри до діючих державних чи фінансових інституцій? Християнське ставлення починається з визначення тієї ролі, яку ми відводимо грошам у нашому житті. Чи є вони для нас засобом чи самоціллю? А якщо засобом, то для якої мети? Зрештою, коли ми щодня молимося «нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі», чи замислюємося ми хоч мимохідь, що Його воля стосується всіх сфер нашого життя? Так, і фінансів теж. Разом з тим, саме тема грошей є однією з тих тем, де ми менше всього схильні звірятися з Божими принципами. Для нас «не краду ж» вже є показником власної духовності, а якщо ми ще й час від часу щось жертвуємо, то вважаємо всі свої християнські фінансові обов’язки виконаними. А що, хіба не так?

Не так.

З власного досвіду – в питаннях, які стосуються нашого розпорядження грошима і майном, найважчим буде усвідомлення того, що все, що у нас є, походить від Бога і Йому ж і належить. Абсолютно все, а не тільки ті кошти, які ми жертвуємо щонеділі чи з якоїсь нагоди. Наша ж роль зводиться до правильного і ефективного розпорядження цими ресурсами. Іншими словами – кожному з нас дана певна кількість ресурсів в управління та розпорядження. Саме так, як у притчі про п’ять талантів –  кожному по силі його. Наше ж завдання – бути добрими управителями, незалежно від стартових умов. І бути готовими дати звіт про своє управління в будь-яку мить.

Багато з нас постійно балансує між служінням Мамоні і …служінням Мамоні: між надмірним споживанням і хронічним життям від зарплати до зарплати. І в першому і в другому випадку переважна більшість наших думок прикута до грошей. Але ж «де скарб твій, там буде і твоє серце (Мт: 6:21).

Водночас, Святе Письмо має відповіді, яких ми потребуємо, щоб виробити правильне християнське ставлення до грошей: як базові принципи, якими ми повинні керуватися, розпоряджаючись грошима, так і цілком практичні поради, які легко застосувати у повсякденному житті. Про них ми і поговоримо детально в наступних публікаціях.

No Comments

Leave a Comment